Роксолана Жаркова ...а ти мені нині...(коротка проза)

За кілька тижнів до Різдва. За кілька тижнів до Різдва у порожній кімнаті. За кілька тижнів до Різдва у порожній кімнаті на восьмому поверсі… Сьоме небо – у нас під ногами. … а ти мені...

Роксолана Жаркова. Візьми цей сніг зі собою... (коротка проза)

Чи ці сніги триватимуть вічно? Чи завтра ти прокинешся перед світанком і все це зникне – білі дороги і білі дерева? Чи все це зникне так раптово, як і почалося?.. Чи вся ця тиша небес, де...

Іванна Стеф'юк. Вишнева душа

Свідомість туманилася – світ крутився, переходив у коло звуків, і жінці дуже хотілося спати. Вона не розуміла вже, де вона є і що з нею робиться, лиш чула голос незнайомця, який підносив дерев’яний...

Слаба на голову

Хто би знав, що тій жінці в голові. Сама чогось надумала – сама тим і гризеться. А весна, певно, для того і прийшла, аби дихати стало легше і знайшлися сили взятися за щось нове. В Нелі уже багато...

Лист вірності

Лист вірності Дорогий хазяїне, пишу вам з надією, що прочитаєте хоча б цього мого листа. Відколи я веду бродячий спосіб життя, все змінилося. Немає більше в мене будки в садочку під липою,...

Это было ново

Это было ново. Искренность редко порождает добрые чувства, все чаще искренность колющей правдой чернит сладкую ложь ангела, ложь превращает любую гадость в произведение искусства средневекового...

***

Дорогою проїхав диліжанс. Копита коней відбивають звуки нового гімну [а мені дзвенить похоронний марш], котиться луною містом, сполохуючи приспане пташшя. Диліжанс рушає порожньою вулицею —...

Анна-Марія

Дощ. Знову дощ. Постійно дощ. Ані натяку на не-зимно. Забагато «не» й жодних стверджень погідливих (???) чи пак згідних «так». Тридцять сім прочитаних сторінок й лише дванадцять занотованих....

Венера світанкових піль

Мені потрібна жінка – жінка до кінчиків пальців та коренів волосся, жінка до червоного лаку на нігтях й фруктового «Тік-таку», до дивного тату внизу живота й топових італійських жіночих...

UK

Коли дзвенить дзвінок і приходять повідомлення, вітаючи твої тридцять, а на лобі прорізається перша зморшка й друзі давно мають сім’ї, а дехто вже не має, коли слухаєш, як крапає з погано...